с. Успенівка. Успенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Інформація для батьків

Особливості адаптації дітей до школи

Існує три переломні моменти, які дитина проходить у процесі навчання в школі: це надходження в перший клас, перехід з початкової школи в середню (5 кл) і перехід з середньої в старшу (10 кл). В літературі з даного питання основну увагу надається переважно першокласникам , проте нам представляється важливим поговорити про всі.

Отже, на що потрібно звернути увагу батькам в ці перехідні періоди? Почнемо з першокласників. Період адаптації дитини до школи може тривати від 2-3 тижнів до півроку, це залежить від багатьох чинників: індивідуальні особливості дитини, характер взаємостосунків з оточуючими, тип учбового закладу (а значить, і рівень складності освітньої програми) і ступінь підготовленості дитини до шкільного життя.

Важливим чинником є і підтримка дорослих - мами, тата, бабусь і дідусів. Чим більше дорослих нададуть посильну допомогу в цьому процесі, тим успішніше дитина адаптується до нових умов.

Які ознаки успішної адаптації?

По-перше, це задоволеність дитини процесом навчання. Йому подобається в школі, він не випробовує невпевненості і страхів.

Друга ознака - наскільки легко дитина справляється з програмою. Якщо школа звичайна і програма традиційна, а дитина випробовує утруднення при навчанні, необхідно підтримати його у важкий момент, не критикувати надмірно за повільність, а так само не порівнювати з іншими дітьми. Всі діти різні.

Якщо програма складна, та ще і припускає вивчення іноземної мови - уважно стежите, чи не є таке навантаження для дитини надмірним. Краще вчасно відкоректувати це, інакше почнуться проблеми із здоров'ям. Можливо, в іншому класі, з меншим навантаженням, дитина відчує себе комфортніше?

Дуже важливо на першому етапі вселити в школяра упевненість в успіх, не давати йому піддаватися смутку ("У мене ніщо не вийде!"), інакше боротися з апатією ви будете дуже довго.

Наступна ознака успішної адаптації - це ступінь самостійності дитини при виконанні ним учбових завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому. Частенько батьки дуже старанно "допомагають" дитині, що викликає деколи протилежний ефект. Учень звикає до сумісного приготування уроків і не хоче робити це поодинці. Тут краще відразу позначити межі вашої допомоги і поступово зменшувати їх.

Але найважливішим, на наш погляд, ознакою того, що дитина повністю освоїлася в шкільному середовищі, є його задоволеність міжособовими відносинами – з однокласниками і вчителем.

Нерідко батьки лають дитину за те, що він пізно повертається з школи, що йому часто дзвонять друзі не "по справі", що дуже багато часу у нього йде на прогулянки. Проте добре б пам'ятати про те, що в цей період першокласник активно встановлює контакти, шукає своє місце в дитячому середовищі, вчиться співробітничати з іншими дітьми і приймати допомогу на свою адресу. Допоможіть йому в цій непростій справі! Від того, яку нішу займе ваше чадо при розподілі соціальних ролей, залежить весь період його навчання в школі. Пригадайте, як важко позбувся імідж "жаднюги" або "всезнайка", як багато проблем з'являється в підлітковому віці саме тому, що колись малюку не вдалося проявити себе належним чином.

Окремо необхідно сказати і про відносини з вчителем.

Перша вчителька - це важлива людина в житті всієї вашої сім'ї. Добре б відразу встановити з нею тісний контакт, прислухатися до її порад, пропонувати допомогу в організації свят і загальних справ – же будь-яка ваша участь в шкільному житті піде на користь вашій дитині. Ваш син або дочка матимуть мотив гордитися вами! Обов'язково погоджуйте вимоги, щоб дитина не постраждала від ваших розбіжностей з педагогом. Якщо вас не влаштовує (або просто незрозуміла) методика навчання, попросіть вчителя роз'яснити її особливості і переваги перед іншими способами навчання. Думаємо, що будь-який вчитель зробить це охоче, адже він зацікавлений бачити у вас в першу чергу помічників, а не критиків. Від вчителя залежить і то, який сусід по парті "дістанеться" вашій дитині. Це - важливий чинник успішної адаптації першокласника. Обов'язково поцікавтеся, які відносини складаються у дітей, що сидять разом. А може бути, це ваш нащадок заважає комусь на уроках? Не лякайтеся, діти ще не освоїли незвиклі норми поведінки, та і просидіти 30 хвилин, не відволікаючись, в цьому віці достатньо складно. Постарайтеся поговорити з вашим школярем про те, що уміння поважати іншого, коли той працює – дуже цінне уміння. Обов'язково хвалите його, якщо людина витримала подібне випробування з честю. Стимулюйте допомогу дітей один до одного, не заохочуйте позицію "моя хатина з краю", - хто знає, можливо, саме взаємовиручка і добре відношення між однокласниками допоможе вашій дитині у важкий момент.

Другий кризовий етап в шкільному житті - це перехід з початкової школи в середню. Літератури на цю тему не так багато, як хотілося б. Адже саме цей період (10-14 років) вважається одним з найспокійніших в сімейному вихованні.

В чому особливість адаптації цього момету?

Найскладнішим для 5-класника є перехід від одного, звичного вчителя, до взаємодії з декількома. Ламаються звичні стереотипи, самооцінка дитини - адже тепер його оцінюватиме не один педагог, а дещо. Добре, якщо дії вчителів злагоджені і дітям буде нескладний звикнути до нової системи взаємостосунків, до різноманітності вимог по різних предметах. Чудово, якщо вчитель початкової школи детально розказав класному керівнику про особливості ту або іншу дитину. Але так відбувається не у всіх школах. Тому задача батьків на даному етапі – познайомитися зі всіма вчителями, які працюватимуть у вашому класі, спробувати вникнути в той круг питань, які можуть викликати утруднення у дітей цього віку як в учбовій, так і у позашкільній діяльності. Чим більше інформації ви отримаєте на цьому етапі, тим буде легшим вам допомогти своїй дитині.

Які "плюси" несе в собі перехід з початкової школи в середню? Що дає в психологічному плані це розвитку особи дитини? Перш за все - діти взнають свої сильні і слабі сторони, вчаться дивитися на себе очима різних людей, гнучко перебудовувати свою поведінку залежно від ситуації і людини, з якою спілкуються.

В той же час основною небезпекою даного періоду є чинник зміни особового значення навчання, поступове зниження інтересу до учбової діяльності. Багато батьків скаржаться на те, що

дитина не хоче вчитися, що він "скотився" на "трійки" і його ніщо не хвилює. Хвилює, та ще і як! Але – дійсно, не навчання. Підлітковий вік зв'язаний, перш за все, з інтенсивним розширенням контактів, з отриманням свого "Я" в соціальному плані, діти освоюють навколишню дійсність ЗА порогом класу і школи. А тому задача батьків - допомогти в цій складній справі. Добре б більше знайомитися з друзями вашої дитини, запрошувати їх в будинок, цікавитися захопленнями і цінностями підлітків. В цьому віці в класах звичайно формуються окремі групки по інтересах. До якої з них пнулася ваша дитина? Чому?

Звичайно, обов'язково треба контролювати дитину, особливо в перші 1-2 місяці навчання в середній школі. Але все таки у жодному випадку не змішувати поняття "добрий учень" і "добра людина", не оцінювати особисті досягнення підлітка лише досягненнями в навчанні. Якщо у дитини виникли проблеми з успішністю і йому складно підтримувати її на звичному рівні, спробуйте дати йому можливість в цей період проявити себе в чомусь іншому. В чомусь такому, ніж він міг би гордитися перед друзями. Сильна зацикленість на учбових проблемах, провокація скандалів, пов'язаний з "двійками" в більшості випадків приводить до відчуження підлітка і лише погіршує ваші взаємостосунки.

Ще однією особливістю дітей 10-11 років є їх збільшений ступінь самостійності. З одного боку, це добре, оскільки багато що дитина робить сам і не потребує вашій допомозі, особливо в побутовому плані. Але саме ця упевненість в собі дозволяє дітям йти на експерименти, іноді небезпечні для життя і здоров'я. В цьому віці багато дітей пробують наркотики (у тому числі і куріння), у них з'являються сумнівні знайомства. Саме в цей період (а перехід з початкової школи в середню підходить як не можна краще!) добре б так спланувати вільний час підлітка, щоб у нього не залишилося часу на "дурощі" і безцільне проведення часу. Постарайтеся РАЗОМ подумати, які кухлі (або студії, факультативи) хотіла б відвідувати дитина, хто з друзів міг би скласти йому компанію.

І останній важливий етап, який проходить школяр з процесі навчання в освітній установі – це перехід в статус старшокласника.

Якщо вашій дитині доведеться перейти в іншу школу (з конкурсним набором), то для вас будуть актуальні всі поради, які ми давали для батьків першокласників. Якщо ж він просто переходить в 10 клас в своїй школі, то процес адаптації до нового статусу відбудеться легше.

Які особливості необхідно враховувати батькам дорослих школярів? По-перше, частина дітей (мабуть, все ж таки, невелика) вже визначилася з своїми професійними перевагами, хоча психологи звертають особливу увагу на той факт, що вибір професії – це процес, який проходить протягом тривалого періоду, що розвивається. За словами Ф.Райса, цей процес включає серію "проміжних рішень", сукупність яких і приводить до остаточного вибору. Проте старшокласники роблять цей вибір не завжди усвідомлено і часто ухвалюють рішення про перевагу область майбутньої трудової діяльності, якій віддається, під впливом моменту. Отже, вони явно диференціюють предмети на "корисні" і "непотрібні", що викликає ігнорування останніх. Якщо це так, спробуйте уважно віднестися до виниклого інтересу в якійсь області, допоможіть поглибити дитині свої знання в ній, обов'язково знайдіть можливість познайомити дитину з привабливою професією – а раптом він помилився з вибором? Краще своєчасно переорієнтувати людину, чим пізніше розплачуватися за "швидкоплинне захоплення".

Іншою особливістю старших підлітків стає повернення інтересу до учбової діяльності, що не може не радувати батьків. Як правило, в цей час діти і батьки стають однодумцями, активно обмінюються поглядами на вибір професійного шляху. Більшість батьків хотіла б, щоб їх діти пішли вчитися далі, отримати вищу освіту. Але небагато замислюються про те, наскільки у старшокласника присутні загально учбові навики, чи уміє він вчитися? Надмірна акцентуація на об'ємі знань, що придбавалися, а не на способі їх отримання може привести до тому, що після вступу до вузу для дитини це і стане головною трудністю. Тому постарайтеся поспостерігати: чи уміє майбутній абітурієнт конспектувати, чи володіє елементарними уміннями по оформленню письмових робіт, написанню реферату. Якщо є можливість, навчіть його роботі в сіті Інтернет, познайомте з різними інформаційними технологіями. Все це виявиться для нього дуже корисним в майбутньому.

Проте існують і деякі складнощі у взаємодії дорослих і дітей. Це торкається особистого життя підлітків, куди вхід батькам часто заборонений. При умілому дозуванні спілкування, пошані права дитини на особистий простір цей етап проходить достатньо безболісно. Зверніть увагу, що думка однолітків в даний віковий період представляється дітям набагато більш цінним і авторитетним, ніж думка дорослих. Але тільки дорослі можуть продемонструвати підліткам оптимальні моделі поведінки, показати їм на власному прикладі, як треба будувати відносини з світом.

Таким чином, резюмуючи, відзначимо, що успішність проходження освітньої траєкторії дитини напряму залежить від того, яким способом батьки і інші члени сім'ї допомагають йому в цій важливій справі. І ми сподіваємося, що знання деяких "тонких моментів" у наданні подібної підтримки істотно полегшить життя і вам, і вашим дітям.

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ «Чи знаєте Ви психічний склад дитини?»

«Чи знаєте Ви психічний склад дитини?»

(заповнюється батьком чи матір'ю окремо, бажано в різний час. Потрібну відповідь

підкреслити або дописати).

1. Якими мотивами керується Ваша дитина у навчальній діяльності:

«Закон про освіту», інтерес до знань в окремих галузях, необхідність у майбутньому, тому, що інші вчаться.

2. Які моральні якості, на Вашу думку, притаманні Вашій дитині?

Патріотизм, колективізм, гуманність, дисципліно¬ваність, вихованість.

3. Якими емоційно-вольовими якостями володіє ваша дитина?

Витриманість, гарячкуватість, позитивне ставлення до людей, упертість у досягненні мети.

4. Які психічні пізнавальні процеси, на Вашу думку, у дитини розвинені добре?

Сприйняття, уява, абстрактне мислення, увага, короткочасна пам'ять, довготривала пам'ять, мова.

5. Який вид темпераменту переважає у Вашої дитини?

Холеричний, сангвінічний, флегматичний, меланхо¬лічний.

6. Який, на Ваш погляд, характер у Вашої дитини? Ідейний, безідейний; працелюбний, лінивий;

контактний, замкнений; альтруїст, егоїст.

7. У яких галузях знань найкраще проявляються знання Вашої дитини?

Природничо-математичні, суспільні, гуманітарні, технічні, мистецькі.

8. Як ставиться Ваша дитина до навчання?

Добре, нейтрально, погано.

9. Чи сприймає дитина виховні впливи?

Так, ні.

10. Які захоплення та інтереси має Ваша дитина поза школою?

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ «Ви і ваші діти»

«Ви і ваші діти»

Визначення емоційної атмосфери в сім'ї.

1. Склад Вашої сім'ї?

2. Якому дозвіллю Ви надаєте перевагу?

— заняття спортом,

— відвідування кіно і театру,

— читання книг,

— відвідування кафе, ресторанів, застольні зустрічі з друзями,

— перегляд телепередач,

— відвідування змагань, матчів, -- сімейне коло?

3. Як часто Ви проводите дозвілля із своїми дітьми?

— щодня,

— щосуботи,

— щонеділі

— ніколи,

— подекуди, під час відпустки,

— при першій можливості.

4. Яку сферу (вид) трудової діяльності Ви б рекомендували для своєї дитини?

5. Яку суму кишенькових грошей, на Ваш погляд, повинен мати син (донька)'?

6. Які стосунки у Вашій сім'ї?

— дуже добрі,

— добрі,

— не дуже добрі,

— - погані.

7. Які стосунки особисто у Вас з сином (донькою)?

— довірливі,

— спокійні,

— напружені,

— конфліктні.

8. Як часто Ваша сім'я збирається разом?

— щодня,

— щонеділі,

— зрідка,

— під час сімейних свят,

— на дачі,

— під час відпустки.

9. Чи знаєте Ви, яку громадську роботу виконує Ваш син (донька)?

10. Яку громадсько-педагогічну роботу Ви виконуєте в школі?

11. Як часто Ви буваєте в школі, де вчаться Ваші діти?

12. Які труднощі Ви відчуваєте у вихованні дітей?

— діти Вас не розуміють,

— діти не беруть до уваги Ваших вимог,

— Вам не вистачає часу на спілкування,

— не знаєте, як діяти в тому чи іншому випадку,

— не знаєте, як реалізувати рекомендації вчителів,

— є розбіжність думок щодо виховання у сім'ї,

— діти роблять все на зло,

— не маєте достовірної інформації,

— не можете знайти спільної мови з учителями,

— не можете досягти єдності вимог з учителями і всіма членами сім'ї.

13. Хто, на Вашу думку, має найбільше займатися вихованням дітей?

— сім'я,

— громадські організації,

— школа,

— вулиця,

— трудові колективи,

— учнівські колективи,

— друзі учнів.

14. Перелічіть трудові обов'язки Вашого сина (доньки).

15. З яких питань діти розмовляють з Вами відверто? Як часто?

16. Чи цікавляться діти Вашою роботою?

17. Чи достатньо, на Вашу думку, Вашого педагогічного кругозору для виховання власних дітей?

— так,

— ні,

18. За що цінують Вашого сина (доньку] його друзі і знайомі?

19. Чи знаєте Ви імена друзів та знайомих Вашого сина (доньки)?

20. Чи бере Ваша дитина участь у плануванні сімейного бюджету?

21. Чи впевнені Ви у благополучному переборенні Вашими дітьми «важкого» періоду переходу до дорослості?

— так,

— є певні сумніви,

— важко сказати.

22. Чи знаєте Ви, де в даний час знаходиться Ваша дитина?

— знаю,

— можу здогадуватися,

— не знаю.

ЄДИНІ ВИМОГИ ДО УЧНІВ

Згідно Указу Президента України № 417/96 під час навчального процесу учні повинні бути в шкільній формі.
Учні приходять до школи за 15 хвилин до початку занять.
В осінньо-зимовий період верхній одяг здають до гардеробу.
Учням забороняється після дзвінка на урок входити до класу без дозволу вчителя.
Забороняється приносити в школу непотрібні для занять речі: зброю, спиртні напої, наркотики, інші отруйні речовини тощо.
На уроках фізичної культури та трудового навчання учні повинні з’являтися у відповідній формі.
Кожний учень відповідає за своє постійне робоче місце, закріплене класним керівником. Учень, який пропустив уроки без поважних причин, допускаєтьсядо занять тільки з дозволу директора або заступника директора з навчально-
виховної роботи.
Не дозволяється без дозволу педагогів йти зі школи та її території в навчальний час. У разі пропуску навчальних занять учень повинен надати класному керівнику довідку від лікаря або заяву від батьків про причини відсутності.
Пропускати заняття без поважних причин забороняється.
Забороняється під час перерви бігати та кричати коридорами.
Під час перерви учень повинен виконувати вказівки чергового вчителя та чергового учня.
Забороняється учням у школі грати в азартні ігри.
Згідно Указу Президента України № 57 учням забороняється палити на території навчального закладу.
Школярам забороняється псувати меблі, дошку, бруднити стіни, двері, вікна в класах та коридорах.
При пошкодженні шкільного майна батьки учнів зобов’язані відшкодувати матеріальні збитки.
Підручники та зошити учнів обов’язково повинні бути обгорнуті та підписані за встановленими зразками.
Кожен учень повинен охайно вести щоденник, вчасно здавати на перевірку класному керівникові та адміністрації школи.

ПРАВИЛА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ ТА ІНШІ ПОРАДИ

ПРАВИЛА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ

Навчання — це процес, що пов’язаний не лише з функцією школи.
Основні правила:

Твоє спілкування зі світом починається із пізнання. Вдячно стався до тих, хто дає їх тобі!
Будь готовий активно, творчо навчатися і не тільки на уроках!
Навчися бачити, чути, відчувати світ серцем!
Остерігайся образити того, хто поруч!
Приймаючи рішення, пам’ятай про відповідальність перед собою, своїми батьками, однокласниками, вчителями!
Прийми за необхідне основне правило поведінки: «Не зашкодь!»
Справжнє щастя – ставити перед собою високі цілі, досягати їх, а потім іти далі. Не позбавляй себе цього!
Будь щасливий у своєму шкільному житті!

ТВОЯ ПАМ'ЯТЬ І Є ТВІЙ ВІРТУАЛЬНИЙ СВІТ

При цьому — це найважливіший творчий процес. Дивна якість пам’яті!
Варто не забувати, що засвоюємо:
10% того, що читаємо;
20% того, що чуємо;
30% того, що бачимо;
50% того, що бачимо і чуємо;
70% того, що обговорюємо;
90% того, що говоримо і робимо.
Отже, відводь час на щоденне закріплення необхідних тобі навичок. Дослідження свідчать, що краще вчити вірші декілька днів потроху, ніж дуже довго в один день (це стосується і інших навичок, грі на інструменті тощо)

ЦЕ ЦІКАВО !!!

Мозок складається з мільярдів клітин, має дві півкулі: ліва – наукова, права – творча. Ліва півкуля відповідає за мову, логіку, обчислення, послідовність. Права півкуля відповідає за риму, ритм, музику, живопис, уяву.
Ми вчимося за допомогою того, що бачимо, чуємо, відчуваємо, робимо!!!

ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УЧНІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ

Дисциплінарна відповідальність для учнів наступає внаслідок порушення статутних норм та внутрішнього розпорядку, невиконання обов’язків учня відповідно до нормативних документів, що є діючими в навчальному закладі.

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УЧНІВ

Адміністративна відповідальність (протиправна, умисна або необережна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян) наступає з 16-річного віку за правопорушення, передбачені
Кодексом України про адміністративні правопорушення (бійка, дрібне хуліганство, дрібна крадіжка, нецензурна лайка і т.ін.).
За такі правопорушення, вчинені підлітками до 16 років, відповідальність несуть батьки. До неповнолітніх застосовуються міри покарання, передбачені Положенням про комісії в справах неповнолітніх.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УЧНІВ

(згідно Кримінального кодексу України)
За окремі види злочинів кримінальній відповідальності підлягають особи віком від 14 до 16 років: навмисне вбивство (ст.115-117); посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронних органів,
військовослужбовця, судді… (ст. 112, 348, 379, 400, 443);навмисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, ч.3 ст. 345, 346); бандитизм (ст. 257); диверсія (ст. 113); терористичні акти (ст. 258); зґвалтування (ст. 152);
крадіжка (ст. 185, ч.1 ст. 262, 308); розбій (ст. 187, ч.1 ст. 262, 308); вимагання (ст. 189); навмисне пошкодження чи знищення майна (ст. 194, 347, 352, 378); пошкодження шляхів сполучення чи транспортних засобів (ст. 277);
угон чи захват транспортних засобів (ст. 278); незаконне заволодіння транспортним засобами (ст. 289); хуліганство (ст. 296).

ЯК РОЗПІЗНАТИ ЗДІБНОСТІ ДИТИНИ ?

1. У вашої дитини чітко окреслені технічні здібності, якщо вона:

цікавиться найрізноманітнішими механізмами і машинами;
конструює моделі, апаратуру, сама шукає причини несправності механізмів, із задоволенням вирішує технічні головоломки; ремонтує несправнімеханізми і прилади, використовує старі деталі для створення нових іграшок, знаходить оригінальні рішення;
із задоволенням створює креслення і ескізи механізмів;
цікавиться спеціальною , навіть дорослою технічною літературою.

2. Ваша дитина має музичний талант, якщо вона:

любить музику і музичні записи, намагається бути там, де звучить музика;
швидко і легко відгукується на ритм, мелодію, уважно прислуховуватися до них, легко запам`ятовує;
співає або грає на музичних інструментах, виконує твори з почуттям і настроєм; створює власні мелодії; навчилася або вчиться грати на будь-якому музичному інструменті.

3. Артистичний талант проявляється у вашої дитини у тому, що вона:

часто, коли їй не вистачає слів, виражає свої думки мімікою, жестами і рухами; намагається викликати емоційні реакції в інших, коли розповідає щось цікаве; змінює тональність і виразність голосу, мимоволі наслідуючи людину, про яку йдеться; охоче виступає перед аудиторією, особливо дорослою; легко копіює звички, пози, вирази обличчя інших людей чи тварин; пластична і відкрита до всього нового; розуміє значення красивого або характерного одягу.

4. У вашої дитини простежується підвищений інтелект, якщо вона:

добре розмірковує, чітко мислить, розуміє причини і мотиви вчинків інших людей; легко і швидко засвоює шкільний матеріал ставить багато продуманих запитань, що відповідають ситуації; читає книжки за власною програмою, що випереджує шкільну; випереджує однолітків з навчання; однак не обов`язково має відмінні оцінки , часто говорить, що у школі їй скучно; краще і ширше за однолітків інформована про події і проблеми, що її не стосуються особисто; має почуття власної гідності і здорового глузду, розважлива і навіть обачна; дуже сприйнятлива і спостережлива, швидко і не обов`язково гостро реагує на все нове і несподіване у житті.

5. Чітко окреслений спортивний талант, якщо дитина:

енергійна і постійно рухається; смілива, не боїться синців і подряпин; часто виграє у спортивних іграх; невідомо, коли навчалася спритно вправлятися з ковзанами, лижами, м`ячами; краще за інших однолітків розвинена фізично і має гарну координацію рухів, пластична і граціозна; віддає перевагу іграм, змаганням над книжками і спокійними розвагами; здається, що ніколи серйозно не втомлюється; копіює улюбленого спортсмена.

6. У вашої дитини літературні здібності, якщо вона:

розповідаючи будь-що, дотримується обраного сюжету, не втрачає головної думки; полюбляє фантазувати чи імпровізувати на тему реальної події, при цьому висвітлює її під новим і незвичним кутом; користується в усних чи письмових розповідях такими словами ,що добре передають емоційний стан і почуття дійових осіб сюжету; наділяє персонажів своєї уяви цікавими якостями, олюднює їх;
любить писати вірші, розповіді, не боїться створити роман про власне життя .

7. Ваша дитина має здібності до наукової праці, якщо вона:

має яскраво виражену здібність розуміти абстрактні поняття і узагальнення
вміє чітко висловити власну чи іншу думку або спостереження, може їх записувати, але не маючи на меті похизуватися цим, а для себе;
має пристрасть до науково-популярних видань чи статей, випереджаючи однолітків на декілька років, віддає перевагу саме цій літературі, а не літературі розважального спрямування;
часто намагається знайти власне пояснення причин різних явищ і подій;
із задоволенням створює власні проекти, конструкції, схеми, колекції;
не засмучується, якщо її винахід не підтримується іншими.

8. Художні здібності вашої дитини проявляються, якщо вона:

не знаходячи слів, починає ліпити чи малювати, щоб виразити свій настрій чи почуття; у малюнках відображає предмети, людей, тварин, ситуації у різноманітних проявах, а не зупиняється на тому, що найбільше вдалося;
виявляє серйозне ставлення до творів мистецтва, стає уважною і серйозною, коли розглядає скульптуру чи пейзаж; маючи вільний час, залюбки ліпить, малює, комбінує матеріали і фарби; намагається створити будь-який витвір, що має прикладне значення, - прикраси для квартири, одягу тощо;
сміливо висловлює власну думку про твори мистецтва, не соромиться їх критикувати, наводячи розумні аргументи.

ЯК ОЦІНЮВАТИ ШКІЛЬНІ " УСПІХИ” СВОЇХ ДІТЕЙ ?

Правило 1:

Заспокойтесь. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один, два ... десять... Відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні "успіхи”.А ось тепер можна починати розмову, а може... тільки послухати дитину, співчуваючи її невдачам, а може... допомогти розібратися в складній теоремі.Пам`ятайте, що спілкування в люті, роздратованості — однаково, що ввімкнути в автомобілі "газ” і натиснути на гальма.

Правило 2:

Не поспішайте. Вічний педагогічний гріх , коли ми очікуємо від дитини все і тепер. Ми вимагаємо термінових успіхів. Нам потрібно, щоб дитина вчилась сьогодні добре, ми примушуємо її — вона вчиться, але стає зубрилкою та ненавидить учіння, а може й... Вас.

Правило 3:

Безумовна любов. Ви любите свою дитину, не для того, щоб усі правила виявилися ефективними, необхідно об`єднати їх в останнє: дитина повинна бути не об`єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. Вміння себе оцінювати — необхідний компонент уміння вчитися — головного засобу подолання труднощів у навчанні.

Правила для батьків підлітка

1. Допомагайте дитині знайти компроміс душі і тіла.

2. Усі зауваження робіть у доброзичливому, спокійному тоні без ярликів.

3. Докладно ознайомте дитину з призначенням і функціонуванням організму.

4. Пам’ятайте: поки розвивається тіло дитини, хворіє і чекає допомоги душа!

5. Якщо дитину постійно критикують – вона вчиться ненавидіти.

6. Не висміюйте дитину – вона замкнеться в собі.

7. Хваліть дитину – вона в цей час вчиться бути вдячною.

8. Підтримуйте дитину – в цей момент вона вчиться цінувати себе.

9. Якщо дитина росте в докорах – вона вчиться жити з почуттям провини.

10. Якщо дитинна росте в терпимості – вона вчиться розуміти інших.

11. Якщо дитина росте в чесності – вона вчиться бути справедливою.

12. Дитина росте в безпеці – вона вчиться вірити в людей.

13. Дитина росте у ворожнечі – вона вчиться бути агресивною.

14. Дитина живе в розумінні й дружелюбності – вона вчиться знаходити любов у світі.

15. У самостійності дитини не слід бачити погрозу.

16. Пам’ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність – скільки право на неї.

17. Хочете, щоб дитина зробила те, що вам потрібно – зробіть так щоб вона сама захотіла цього.

18. Не переобтяжуйте дитину опікою і контролем.

19. Не створюйте "революційну ситуацію”, а якщо створили – вирішуйте її мирним шляхом.

20. Пам’ятайте – у підлітковому віці багато людських достоїнств виявляються в дивних і неординарних вчинках.

Кілька порад батькам першокласника

Вже залишається зовсім небагато часу перед новим етапом в житті вашої дитини, коли вона піде перший раз у перший клас. Від того, наскільки безболісно відбудеться цей перехід в нове життя, багато в чому залежатиме любов-нелюбов вашої дитини до школи, а відповідно, і її шкільні успіхи.

1. НЕ ПЕРЕВАНТАЖУЙТЕ НОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ.

За час, що залишився, жодних "хвостів" ви не підтягнете. А якщо будете тиснути на дитину з читанням і рахунком, ви зможете викликати у неї негативні емоції з приводу школи. Звичайно, почитати трішки, порозв’язувати нескладні приклади можна, але все це повинно бути в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільникам доцільно по кілька разів читати одні й ті ж книжки. Вони, взнаючи "матеріал", прагнуть підказати розповідачеві, що

2. НЕ ЛЯКАЙТЕ ШКОЛОЮ.

Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у нього "закінчилося дитинство", не жалійте його: мовляв, бідненький, починаються трудові будні. Навіть жартома не лякайте школою. Не варто при дитині також обговорювати майбутні витрати, засмучуючись про дорожнечу форми або канцтоварів.

3. КУПУЙТЕ ШКІЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ РАЗОМ З ДИТИНОЮ.

Купувати портфель і все приладдя для школи потрібно з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай дитина сама вибере собі пенал, ручки, олівці і лінійки, зошити з барвистим малюнком на обкладинці. Прийшовши додому, не ховайте покупки в шафу - дайте їх дитині, аби вона звикла до нових для неї речей. Нехай збирає портфель, носить його по квартирі, розкладає на столі зошити і олівці, тоді прості вказівки вчителя: "Дістаньте червону ручку або зошит в лінійку" не викличуть у маляти труднощів: він чітко знатиме, де у нього що лежить.

4. ГРАЙТЕ В ШКОЛУ.

Хай всі іграшки вашої дитини підуть у перший клас, а найулюбленіша стане вчителем. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як проситися в туалет, що робити на перерві тощо.

5. ПОЧИНАЙТЕ ЖИТИ ПО НОВОМУ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ.

За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Старайтеся, аби дитина лягала спати не пізніше дев'ятої години вечора, вставала о 7-8 годині ранку. Дуже важливо сформувати у дитини уявлення про те, що за чим потрібно робити вранці і ввечері. Для цього добре використовувати пробкову або пластмасову дошку на стіні, де можна прикріпити папірці, писати, малювати. Спочатку спробуйте наочно пояснити, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг (трусики, майку, шкарпетки), перевірити, чи чиста форма. Всі ці дії краще позначати малюнками: портфель, розкладені речі на стільці. Нехай дитина збирає свої дитячі книжки в портфель, складає одяг на стілець. За допомогою малюнків можна змалювати і ранковий розпорядок: умиваємося, чистимо зуби, одягаємося, снідаємо, одягаємося в шкільну форму, чистимо взуття, виходимо з будинку. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як будується його день.

6. ПОДРУЖІТЬ МАЛЯ З ГОДИННИКОМ.

Необхідний для школи навик - орієнтація в часі. Якщо ваше маля ще не розбирається, котра година, навчіть його цьому. Багатьом діткам легко орієнтуватися по електронному годиннику. Дитина повинна знати, що означає чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в дитячій кімнаті великий годинник (будь-який, головне, аби дитина могла визначати по ньому час). Під час читання, гри або їжі можна поставити годинник на стіл і звернути увагу дитини на те, о котрій годині почалася дія і о котрій годині вона закінчилася.

7. БІЛЬШЕ КОМАНДНИХ ІГОР.

У школі є правила, які необхідно виконувати: сидіти за партою, вставати, коли дозволить вчитель, не кричати. Без розуміння цих елементарних законів дитині буде важко в 1-му класі. Аби розвинути у дитини уміння підкорятися і грати по правилах, використовуйте командні ігри. Завдяки ним дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.

8. ТРЕНУЙТЕ УВАГУ І ПАМ'ЯТЬ, РОЗВИВАЙТЕ МИСЛЕННЯ.

Увага

1. Використовуйте дидактичні ігри з чіткими правилами.

2. Включайте дітей у виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: створення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви задаєте словесно або за допомогою схеми.

3. Тренуйте дітей у переказі розповідей, казок за схематичним планом, складеним вами.

4. Пропонуйте дітям: повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незакінчені фрази, які потрібно закінчити; запитання, на які необхідно відповісти.

5. Вчіть порівнювати, аналізувати зразок і результат своєї або чужої роботи, знаходити і виправляти помилки.

6. Частіше пропонуйте дітям, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, старій книзі на одній із сторінок закреслювати усі букви «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі букви «а», обвести у кружечок усі букви «к», підкреслити всі букви «о».

Пам’ять

1. Пояснюючи дітям новий матеріал і повторюючи пройдений, поєднуйте словесне пояснення з наочністю або із зображенням тих предметів або явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми.

2. Для поліпшення процесу запам’ятовування розвивайте у дітей уміння: аналізувати, виділяти у предметах зв'язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них подібності й відмінності; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення.

Мислення

1. Розширюйте кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.

2. Після читання вголос казок, розповідей, просіть дітей переказати почуте , відповісти на запитання, поставити свої.

3. Розвивайте вміння будувати розповідь за картинкою, планом, темою; допомагайте робити висновки, міркування.

4. Заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів повинні не тільки включати копіювання зразка і відпрацювання окремих графічних навичок, а й розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.

5. Включайте в заняття завдання на порівняння пари предметів або явищ, класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками, знаходження «зайвого слова» або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими, складання цілого з частин.

ПРОСТІ, АЛЕ ВАЖЛИВІ ПРАВИЛА

Є речі, на які батьки дуже часто не звертають особливої уваги: поверхня столу, за яким навчається чадо, освітлення. А між тим, фахівці радять для збереження доброго самопочуття дитини і високої концентрації уваги стежити за всіма деталями та дотримуватись кількох, на перший погляд, простих, важливих правил:

1. Не слід саджати чадо за обідішній стіл, поклавши подушку на табуретку. Краще «організовувати» дитині парту. Ії висота повинна бути на рівні грудної клітини шкоряла, стілець – обов’язково Твердий. Стежте і за відстанню очей дитини від зошита, оптимально це 30см.

2. І в класах, і в кімнаті, де учень виконує домашнє завдання, повинно бути хороше освітлення. Стіл краще ставити до вікна так, щоб дитина сиділа до нього лівим боком. Навіть удень вмикайте штучне освітлення, якщо природного не вистачає. Поверхня столу не бажана глянцева, полірована або чорна – це негативно впливає на зір школяра.

3. Зошит повинен лежати під кутом 30 градусів – при такому нахилі добре видно те, що «виходить з-під пера».

4. При читанні книга має знаходитись на спеціальній підставці на відстані витягнутої руки від очей.

Заповіді для батьків

Заповіді для батьків

1. Не чекайте, що Ваша дитина буде такою, як Ви, або такою, як Ви бажаєте. Допоможіть їй стати не Вами, а собою.

2. Не вимагайте від дитини плати за все, що Ви для неї зробили.

3. Не переносьте на дитину свої образи, щоб з віком не їсти гіркий хліб. Адже що посієш, то й пожнеш.

4. Не ставтесь до її проблем зверхньо. Життя дане кожному відповідно до сил, і будьте впевненими – їй вона важка не менше, ніж Вам, а може, й більше, адже в неї немає досвіду.

5. Не принижуйте.

6. Не мучте себе, якщо не можете зробити щось для своєї дитини. Мучтесь, якщо можете, але не робите. Пам’ятайте: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

7. Дитя - це не тиран, який заволодіває всім Вашим життям, не лише плід плоті та крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало Вам на зберігання і розвиток в ній творчого вогню.

8. Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій те, що не бажаєте, щоб робили Вашій.

9. Любіть свою дитину будь-якою – не талановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись із нею, радійте, тому що дитина – це свято, яке поки що з Вами.

Обережно грип!!!

Профілактика грипу у дітей

Грип (від фр. Grippe) - гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, що викликається вірусом грипу. Входить до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Періодично поширюється у вигляді епідемій і пандемій.

Нерідко словом «грип» у побуті також називають будь-яке гостре респіраторне захворювання (ГРВІ), що помилково, тому що крім грипу на сьогоднішній день описано ще понад 200 видів інших респіраторних вірусів (аденовіруси, риновіруси, респіраторно-сінтіціальний віруси тощо), що викликають грипоподібні захворювання у людини.

Існує три основних типи вірусів, які викликають грип: А, В і С. В Європі зустрічаються в основному А і В типи. Захворювання передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Люди дуже сприйнятливі до вірусу грипу. 60% з усіх хворих зазвичай складають діти. Від моменту контакту з вірусом до появи симптомів зазвичай проходить від 12 до 24 годин.

1. ВАКЦИНАЦІЯ

Існують вакцини, за допомогою яких можна прищепитися від грипу. Деякі вважають даний метод панацеєю, а інші - грубим вторгненням в імунну систему людини.

Сумно те, що від грипу не можна прищепитися раз в житті, як від кору, або раз на 10 років, як від правця. Такі щеплення слід робити щороку. Крім того, існуючі вакцини неспецифічні (прищеплюють від А і В типів вірусу). Між тим, епідемію викликає якийсь один з підтипів вірусу, тобто навантаження на організм підвищується. Також велику роль відіграє те, коли зроблена вакцинація. Після щеплення повинно пройти в середньому два тижні для вироблення власного імунітету. Якщо ж щеплення зроблено за кілька днів до зараження або людині, вже хворому на грип, то вона тільки ускладнить захворювання. Оптимальним періодом для проведення вакцинації від грипу є жовтень.

2. ПРЕПАРАТИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ІМУННУ СИСТЕМУ

Противірусні препарати при введенні в організм в якійсь мірі заміщають власні захисні фактори, захищаючи слизові оболонки від проникнення вірусу.

Існує ціла група рослинних імуномодуляторів та біостимуляторів: препарати на основі ехінацея - різні форми, виготовлені у вигляді настоянок, таблеток, препарати лимонника китайського, аралії манджурской, шлемника, елеутерококу, радіоли рожевої, а також їх комбінації з різним спектром вітамінів. Такі засоби, також як і гомеопатичні препарати, бажано приймати курсами протягом усього холодного періоду року.

Використання профілактичних лікарських засобів не дає надійної гарантії від захворювання. Лікування грипу включає противірусні препарати, симптоматичне лікування (знеболюючі, жарознижуючі препарати), рясне пиття (так як при підвищеній температурі втрачається багато рідини при диханні і потінні) і режим. Постільний режим дуже важливо дотримуватися протягом усього періоду підвищеної температури, так як саме недотримання цієї умови нерідко виявляється небезпечним ускладненнями.

Аскорбінова кислота і вітаміни не відіграють ніякої ролі в профілактиці та лікуванні грипу.

3. РОСЛИННІ ФІТОНЦИДИ

В смолі хвойних дерев і чагарників містяться речовини, що володіють дезінфікуючу дію, і не дарма людям з хронічними захворюваннями легень рекомендують лікування та відпочинок в зоні хвойних лісів. Ви можете влаштувати такий мікроклімат у себе в квартирі, додавши в ароматичну лампу кілька крапель олії ялівцю, ялиці, евкаліпту. Хорошим ефектом також володіє масло чайного дерева. А комбінації, що містять лимонник і м'яту, нададуть розслаблюючу і загальнозміцнюючу дію.

Багатий фітонцидами часник. Його можна вживати в їжу або просто розкласти нарізані часточки в приміщенні. Багато батьків вішають на шию своїм малюкам медальйончики, що містять посічений часник і мають отвори, випаровуючись через які фітонциди проникають на слизову носа дитини.

4. ІЗОЛЯЦІЯ

Ізоляція хворих від не хворих - одна з найбільш «ідеальних» профілактик. А також використання засобів індивідуального захисту (марлеві маски на обличчя).

5. НЕСПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА

До неспецифічної профілактики грипу відносяться такі заходи: слід звернути увагу на запобігання пасивному курінню. Доведено, що діти з родин, у яких курять, частіше хворіють на грип та інші ГРВІ. Важливо привчити дітей мити руки. Рекомендується при поверненні додому обов’язково вимити руки, а до того не доторкатися очей та носа. Тимчасово зменшує захворюваність на грип закриття шкіл у розпал епідемії грипу та ГРВІ.